Оксана Луговська Фесенко

Про мене

Мені просто подобається жити ... .і завжди подобалося,

Навіть якщо не подобалися обставини, у які я потрапляла.

Навіть якщо виходило не так, як хотілося,

Навіть якщо зовсім нічого не виходило.

Мені подобається жити .... подобається знати, що я є і я щось можу.

Можу прокинутися, вдихнути повні легені, спробувати сніг на смак.

Можу з любов'ю і можу без неї ... можу красиво і так собі,

Можу повільно і не озираючись.

Я перестала призначати людей на ролі виконавців мого щастя.

Я щаслива тим, що вони є в моєму житті.

І радію щастю тих, хто є десь, нехай і не зі мною.

Мені не потрібні відносини - канати, ланцюги, кайдани.

Мені потрібні відносини , коли ми раді один одному.

Навіть на рівні дзвінка, на рівні дотику.

Просто раді цій взаємній людській близькості,

А чи не святкуємо перемогу утримання і власності ...

Мені подобається жити без обтяжень собою і подобається, коли мені ніхто

 не вигризає душу своїм бажанням потрапити в кожен її куточок.

Мені подобається жити ... І навіть у найтемніші дні долі я знала,

що дні темні , а життя можна почати спочатку ... вже завтра ... вже зараз.

Я ніколи не зраджу його - своє життя ... я пройду всю дорогу.

Я дам собі шанси, на які здатна, і не дозволю всучити собі того, що мені чуже.

Буду помилятися, робити дурниці, здійснювати відкриття, просто любити.

Брати і віддавати, сумувати і посміхатися, прощати, заліковувати рани.

І отримувати нові ... Вірити, творити, знаходити.

Просто тому, що мені це подобається, друзі.

Мені подобається жити!